Нарешті збулось!!! Вітаємо Вас на нашому сайті!!!Цей сайт присвячений найкращому місту на світі СОСНИЦІ!!! 
Розробники сайту: Дмитро Пінченко(Ake1bI4) та Андрій Юдицький(DENDY)

Перші згадки про Сосницю відносяться до 1234 року. Село Волинка згадується в документах, датованих 1523 роком; було сотенним і волосним центром. Села Спаське та Змітнів відносяться до 1552 року. В 1996 році 400-річчя відзначило село Авдіївка, що своєю історією пов’язано з гетьманом Данилом Апостолом (1702–1728), який був власником села. Після ліквідації автономного устрою на лівобережній Україні в 1782 році Сосниця увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва. З 1797 року стала повітовим центром Малоросійської, з 1802 року – Чернігівської губернії.

В 1803 році почалася регулярна забудова міста. В середині 19 століття почалася розробка торфу, діяли пивоварний, 2 цегельних та лісопильний заводи, кустарні майстерні, існувала пожежна команда.

У 1844 –55 роках у маєтку Полторацьких у Сосниці жила його внучка А.П.Керн зі своїм чоловіком О.В. Марковим-Виноградським.

У 1847 році у селі Авдіївка (на хуторі Наталівському) був заснований цукровий завод.

Біля села Бондарівка знаходиться залізнична станція єдина в Сосницькому районі. Тут проходить Південно-Західна залізниця, колись вона називалась Лібаво-Роменською. Рух по ній відкрито в 1874 році. У 1889 році було відкрито шкіряний завод.

На початку 20-го століття відбувалися революційні події тих років. В 1905-1907 роках відбувалися сутички робітників та селян з поліцією. У березні 1917 року у Сосниці стало відомо про лютневу революцію, а у грудні цього ж року у місті було проголошено Радянську владу. На території Сосниччини влада Рад була встановлена в кінці 1917 на початку 1918 року.

В 1923 році у зв’язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи Сосниця стає районним центром, а в 1924 році віднесена до категорії селищ міського типу. В 1932 році

Сосниччина входить до складу Менського району, а в 1935 створюється Сосницький район Чернігівської області. Він проіснував до 1962 року, коли був включений до Менського району, і відновлений у 1965 році.

У вересні 1941 року територія району була окупована німецько-фашистськими військами. 12 – 13 вересня 1943 року гітлерівці повністю спалили село Купчичі.

На фронтах Великої Вітчизняної війни захищали Батьківщину 7 тисяч 149 жителів Сосниччини, 3 тисячі 860 з них нагороджені орденами і медалями. Територія району була звільнена від окупантів у вересні 1943 року.

На території району – 50 стоянок епохи неоліту і бронзи, ряд поселень та могильників раннього заліза (VIII - III століття до нашої ери), сіверянських (VII – X століть), древньоруських городищ (IX – XIII століть), кілька скарбів римських монет ( I – III століть нашої ери ).

У селі Чорнотичі збереглася пам’ятка архітектури Дмитрівська церква (1910), у смт Сосниця – Покрівська церква (1847), Різдва Богородиці церква в с. Загребелля (1870), Преображенська в с. Киріївка (1904); пам’ятка архітектури 20 століття в смт Сосниця – Сосницький сільськогоспо-дарський технікум бухгалтерського обліку, побудований в 1910 році як земська управа.

Уродженцями Сосницького району є:
- Довженко О.П. – український письменник і кінорежисер, смт Сосниця;
- Олекса Десняк (О.Г.Руденко) – український письменник, с. Бондарівка;
- Корнєв К.А. – український хімік, професор, член-кореспондент АН України смт Сосниця;
- Ковалевський В.В. – український літературознавець, смт Сосниця; 
- Тарасенко В.Я. – доктор історичних наук, професор, смт Сосниця;
- Петровський М.Н. – історик, член-кореспондент АН УРСР, автор праць по історії України, с. Кудрівка;
- Смирнов Б.Л. – академік, невропатолог, нейрохірург, перекладач епосу "Махабхарата”, с.Козляничі;
- Вальков В.М. (с.Авдіївка), Савченко І.А. (с.Матвіївка), Хандога Т.П. (с.Бондарівка) – Герої Радянського Союзу.

У 1974 році споруджено пам’ятник О.П.Довженку на садибі в Сосниці, меморіальний комплекс мирним жителям, жертвам фашизму (1971) та меморіальний комплекс загиблим воїнам-односельчанам в роки Великої Вітчизняної війни в Сосниці (1975). У районі – 29 братських могил, 2 одиночні могили та 12 безіменних могил воїнів, загиблих під час Великої Вітчизняної війни.
Споруджено 13 пам’ятників воїнам-односельцям.
.